Компанія «Делойт» представила Global Port Trends 2030 – результати глобального дослідження про тенденції в портовій індустрії з прогнозом до 2030 року. Мета – сформувати уявлення про морські порти найближчого майбутнього на основі аналізу трендів і подій, що визначають ринок сьогодні. У цій публікації Дмитро Павленко, керівник галузевої групи «Інфраструктура» в «Делойт» в Україні вказує на ключові тренди з глобального звіту компанії і їх приклади у різних портах світу.
Фахівці, які працюють із провідними портами в усьому світі, довгий час разом працювали над цим звітом, в тому числі із використанням джерел 2019 і початку 2020 року. Звіт був готовий до публікації безпосередньо перед тим, як COVID-19 вразив всю світову економіку. Це зробило майбутнє морської галузі (як і всіх інших) більш невизначеним. Але очікується, що з урахуванням довгого горизонту, результати дослідження збережуть свою цінність. Крім того, на момент підготовки цього матеріалу чітко простежується тенденція того, що вантажопотік у портах по всьому світу впевнено відіграє втрачені позиції.
Час змін
До змін традиційного укладу портової галузі призвів цілий комплекс демографічних, технологічних і екологічних факторів, які впливають на повсякденну діяльність і формують низку важливих тенденцій. Оскільки адміністрація порту, портові оператори, регулятори та інші стейкхолдери є важливими ланками в ланцюжку створення цінності у порту, їм необхідно розуміти, які зміни можуть відбутися і якими будуть їхні наслідки.
Торгові шляхи, конкурентна позиція гравців, екосистеми і розподіл вантажопотоків постануть перед нами в зовсім іншому незвичному сьогодні вигляді. Це означає, що всім варто приготуватися до розробки нових стратегій і бізнес-практик.
Тоді як багато досліджень дають різні комплексні сценарії, автори публікації пропонують огляд окремих тенденцій і їх можливих результатів. Основна причина такого підходу – неможливість універсального узагальнення портової галузі в силу її неоднорідності і складності. Але абсолютно точно, що для всіх в цій галузі настає час змін.
Тенденція 1: фокус на стратегію територіального розвитку.
Наростальна складність портових операцій призводить до диверсифікації та інтенсифікації землекористування. Необхідно знайти нові можливості синергії між портом і містом.
Як приклад: порт Амстердам, другий за величиною в Нідерландах, зіткнувся із серйозним викликом у вигляді стрімкого розростання міста. Керівництво шукає стратегії підвищення цінності порту для спільноти й бізнесу, одночасно намагаючись збалансувати потребу в більш багатоцільовому використанні землі міста.
У 2030 році:
успішними стануть ті порти, які підвищать ефективність використання своїх територій;
порти, які не впораються з цим завданням, припинять своє існування і будуть поглинуті містом;
порти будуть створювати нові екосистеми з містами та продовжать отримувати вигоди від синергії між містами й портами в теперішніх кластерах;
порти стануть ще більш потужним драйвером інновацій та джерелом доходів для довколишніх міст.
Тенденція 2: посилення протекціоністських заходів.
Протекціонізм, обумовлений зростанням нерівномірності й зміною балансу сил, може призвести до переорієнтації галузей, що негативно позначиться на торгівлі та значно ускладнить багато процесів.
Приклади:
Торгові війни у 2019 році між Китаєм і США безпосередньо вплинули на завантаження основних міжнародних портів, а також призвели до зниження тарифів на основних контейнерних маршрутах;
Brexit змушує порти Великобританії проводити переоцінку інфраструктури в частині вантажопотоків, пропускної спроможності й здатності протистояти зовнішнім обставинам.
У 2030 році:
На західні порти, які домінують сьогодні, суттєво вплине переорієнтація цілих галузей;
Порти меншого розміру можуть виграти від збільшення обсягів послуг для клієнтів із довколишніх регіонів, якщо організують обслуговування більшої кількості суден;
Порти, які в рамках підготовки до такого ускладнення процесів будуть інвестувати в поліпшення ланцюжків постачань, зміцнять свої конкурентні позиції.
Тенденція 3: фокус на країни Азії.
У країнах Азії підвищуються рівень технологічності виробництва і запит на дешеву робочу силу, росте середній клас. Це впливає на зміни в попиті на торговельні маршрути, судна і розташування портів.
Приклад: Китай, дотримуючись плану «Зроблено в Китаї», хоче створити інноваційне «смарт-суспільство» і знизити свою залежність від Заходу. Стрімкий розвиток в цьому напрямку неможливий без використання штучного інтелекту (АІ).
У 2030 році:
Зміни в темпах зростання попиту і пропозиції на регіональному рівні будуть стимулювати інтенсивність діяльності портів у країнах Азії;
В основному будуть здійснюватися перевезення сировини й напівфабрикатів, а не готової продукції;
Порти будуть обслуговувати більше невеликих суден і коротких маршрутів для забезпечення локальних виробничих процесів.
Тенденція 4: технології.
Внаслідок старіння населення очікується розширення застосування автоматизації в нових галузях, що призведе до збільшення ризиків кібербезпеки й необхідність поширення технологічних знань.
Приклад: термінали по всьому світу автоматизуються: від портів у районі Гамбург-Гавр до найбільших хабів на Близькому Сході, від мега-терміналів у Китаї до пілотних проєктів із використанням технології «інтернет речей» у Південній Африці, а також мережі 5G в Антверпені, портових смарт-платформ в Роттердамі, унікальних систем відстеження та контролю за проходженням суден у Ванкувері тощо.
У 2030 році:
Смарт-порти, які зуміли вибудувати ефективну систему кібербезпеки, мають конкурентну перевагу;
Успішні порти інвестували кошти в технологічний прогрес і створення захищеної інфраструктури для забезпечення безпеки даних і операцій;
Успішні порти спільними зусиллями створюють синергетичний ланцюжок постачань у своїй екосистемі й кластері;
Підвищення рівня прозорості операцій призведе до формування сильніших і ефективніших кластерів, які будуть конкурувати один з одним.
Тенденція 5: пошук можливостей на нішевих ринках.
В результаті реалізації політики протекціонізму і більш широкого використання технологій буде зберігатися надмірність потужностей на контейнерному ринку в найближчі роки, що призведе до зміщення акценту на нішеві ринки.
Приклади:
Ринок круїзного туризму перебуває на підйомі в Азії (тепер із поправкою на пандемію), де порти докладають максимум зусиль, щоб задовольнити зростаючий попит, як внутрішній, так і міжнародний. Це несприятливо позначається на інших видах діяльності портів із більш низькими показниками зростання;
Нині спостерігається збільшення інвестицій в інфраструктуру, яка обслуговує місцеві нішеві потреби. Це, зокрема, виведення з експлуатації об’єктів у прибережній акваторії (Північне море), поновлювані джерела енергії (ЄС і Великобританія) або перевезення певних видів вантажів місцевого виробництва (ринки сипучих вантажів).
У 2030 році:
роль контейнерних вантажів очікувано залишається дуже важливою у світовій торгівлі.
збільшення обсягів транспортування інших вантажів і пасажирських перевезень призведе до підвищення інтересу приватних інвесторів до цих секторів.
порти будуть пропонувати більш різноманітні і більш спеціалізовані послуги.
Джерело: "Делойт"
Comments