Незважаючи на безпрецедентну кризу у сферах охорони здоров’я та економіки через пандемію COVID-19, міленіали та покоління Z рішуче налаштовані на побудову кращого майбутнього, про що свідчить дослідження компанії «Делойт». За результатами 2020 Deloitte Global Millennial Survey, яке публікується вже дев’ятий рік поспіль, обидва покоління демонструють здатність стійко переносити негаразди, пов’язані з різними несприятливими ситуаціями, та непохитне прагнення втілювати позитивні зміни як у своїх громадах, так і в усьому світі.
Цьогорічне дослідження складається з двох етапів: «основне» опитування серед 18 426 міленіалів та представників покоління Z у 43 країнах, проведене в період з листопада 2019 року до початку січня 2020 року, й експрес-опитування серед 9 102 респондентів у 13 країнах у період з квітня по травень 2020 року в розпал світової пандемії. Багато запитань, з’ясованих під час опитування на першому етапі, було поставлено повторно на другому етапі, що дало змогу оцінити вплив пандемії на думки й погляди респондентів. Вперше цього року до дослідження долучилася Україна, що дає змогу оцінити настрої наших міленіалів та порівняти їх з настроями міленіалів у світі.
«Звичайно пандемія COVID-19 докорінно змінила наш спосіб життя як повсякденного, так і професійного, вплинувши на наше фізичне та ментальне здоров’я. Однак в Україні ще до початку карантину більше третини міленіалів (38%) погоджувалися, що вони знаходяться в стані тривоги або стресу весь час чи більшість часу, в світі цей показник ще вищий – майже половина (44%), – зазначає Олена Бойченко, директор Human Capital Advisory Services компанії «Делойт» в Україні. – Благополуччя сім`ї та довгострокова фінансова стабільність – ключові фактори стресу як в світі (41% та 41% відповідно), так і в Україні (80% та 66%). Іншим важливим джерелом стресу є фізичне та ментальне здоров’я. Цікаво, що цей фактор турбує лише 32% міленіалів у світі, у той час, як в Україні він сягає 53%. Можна припустити, що пандемія лише посилила ступінь важливості зазначених чинників. Отже, пріоритетом стратегій управління персоналом для роботодавців стає добробут співробітників». Щодо впливу Четвертої індустріальної революції на роботу міленіалів показники по країнах такі: 17% міленіалів у світі та 15% в Україні турбується, що роботизація процесів повністю або частково замістить їхні робочі обов’язки. При цьому 37% респондентів у світі та лише 13% в Україні усвідомлює, що зможе з рутинних завдань перемкнутися на роботу з доданою вартістю (value-added work). Загалом майже половина (44%) українців думають, що Четверта індустріальна революція не матиме жодного впливу на їхню роботу. У світі таких 28%.
Результати дослідження показують, що наслідки пандемії різко вплинули на трудову діяльність молодих працівників. Приблизно 30% представників покоління Z і майже чверть міленіалів (25-30 років), зазначають, що на момент опитування вони або втратили роботу, або були відправлені в тимчасову неоплачувану відпустку. Лише третина міленіалів і 38% покоління Z, які взяли участь в експрес-опитуванні, заявляють, що їхня зайнятість та рівень доходів не змінилися.
Картина, що вимальовується за результатами цьогорічного дослідження, є складною, але обнадійливою: навіть у розпал кризи міленіали та покоління Z не змінюють свого прагнення до побудови кращого суспільства, де бізнес і уряд доповнюватимуть зусилля й зобов’язання один одного.
Цікавість до бізнесу продовжує падати, попри підвищення лояльності до роботодавців
Цікавість до бізнесу продовжує знижуватися по всьому світу. На першому етапі опитування 51% міленіалів зауважують, що бізнес – це сила, яка діє на благо. Цей показник знизився із 76%, зафіксованих три роки тому, і 55% – у 2019 році. В експрес-опитуванні цей відсоток сягнув ще нижчого рівня – 41% серед міленіалів і 43% серед покоління Z (52% останніх висловили своє позитивне ставлення до бізнесу на першому етапі дослідження).
Проте вперше з того часу, коли це питання з’явилося в опитуванні чотири роки тому, більшість міленіалів за результатами першого етапу дослідження зазначають, що не збираються залишати свого роботодавця протягом п’яти чи більше років, хоча раніше обмежувалися лише двома роками. Отже, можна припустити, що або роботодавці нарешті починають краще задовольняти потреби працівників, або міленіали відчули потребу в стабільності ще до пандемії. Кількість працівників, які залишили б свого роботодавця через два роки або менше, скоротилася з 49% до 31%, а кількість тих, хто вважає за краще залишатися у довгостроковій перспективі, зросла з 28% до 35%.
Покоління Z демонструє більшу схильність змінювати місце роботи, але лише половина з них зізнаються, що хотіли б змінити роботу протягом двох років. Цей показник знизився у порівнянні з 61% торік. Щодо українських міленіалів, то 40% з них не планують працювати на свого поточного роботодавця більше двох років. При цьому 27% хотіли б залишитися у своїх компаніях ще протягом наступних п’яти років.
Також цікавими стали відповіді щодо відчуття захищеності і безпеки на робочому місці: лише 11% в Україні та 23% у світі почуваються безпечно у своїй ролі, однак половині респондентів цього відчуття не вистачає і в Україні, і у світі.
Респонденти також звертають увагу на те, як роботодавці управляють кризою, спричиненою COVID-19: дві третини повідомляють, що були задоволені тим, у який спосіб і як швидко роботодавці вживали необхідних заходів. Майже 60% опитаних вважають, що таке реагування їхніх роботодавців на пандемію обумовило їхнє бажання залишатися з роботодавцями тривалий час.
«Ключовими причинами припинення відносин з роботодавцями для українських міленіалів є розрив у винагороді між топ-менеджментом компаній та середньостатистичним співробітником (33%), а також негативний вплив бізнесу на навколишнє середовище (27%). Ці результати свідчать, що лише соціально відповідальні компанії можуть сподіватися на лояльність міленіалів, – зазначає Олена Бойченко. – Незважаючи на те, що майже половина (47%) українських респондентів вважають, що бізнес здійснює позитивний вплив на суспільство, частина тих, хто планує піти з поточного місця роботи в найближчі 2 роки все ж таки значна. Утримати людей стає дедалі складніше, тому бізнесу слід бути соціально орієнтованим як всередині, так і назовні, щоб не втратити частину свого персоналу. Людина в центрі уваги – не просто красиві слова, а дієва формула, за якою має будуватися робота з персоналом».
Comments