top of page

Роль колеса в розвитку бізнесу. Або як криза змінить логістику, а логістика змінить бізнес

Особливість кризи COVID-19 в тому, що один із ключових її результатів – це удар по збудованих глобальних ланцюжках поставок, орієнтованих на Китай. Це дуже серйозно вплине на всю логістичний сферу. Ситуація торкнеться не тільки компаній, пов'язаних з Китаєм. Буде перебудовуватися вся логістика як сфера діяльності. Інструменти та підходи, які вибирають і створюють глобальні гравці, копіюються іншими учасниками ринку. Тобто логістиці належить бути на передовій інновацій і змін.

 
Роль колеса в розвитку бізнесу. Або як криза змінить логістику, а логістика змінить бізнес

Переформатування концепції логістики в цілому кардинально скоригує ринки. Так завжди відбувається в історії економіки. Поки в переміщенні матеріалів використовувалася тільки людська сила – тип господарювання міг бути тільки відповідних масштабів. Як тільки виникло колесо, почала використовуватися сила тварин і потужність законів фізики – саме це забезпечило абсолютно інші масштаби господарської діяльності. На підприємствах тільки здається, що логістика – це сервісна і допоміжна функція. Глобальні зміни в економіці стають можливими тільки тоді, коли кардинально змінюється логістика. Стежимо за Ілона Маском, всі проєкти якого у сфері логістики.


COVID-19 двояко вплинув на сферу логістики. З одного боку, найзначніші показники падіння – 46% у комерційних авіаперевезень. Але більша частина цього падіння викликана паузою в туризмі. Авіаперевізники вже зіткнулися з серйозними операційними й фінансовими складнощами.

Роль колеса в розвитку бізнесу. Або як криза змінить логістику, а логістика змінить бізнес.

З іншого боку, серед галузей, які значно виграли від поточної кризи – локальна логістика та доставлення. Приплюсую ще до галузей, які виграли від кризи, електронні продажі, через те, що всі вони взаємодіють у тісній кооперації. Саме в цьому симбіозі їм прийдеться існувати в післякризові роки.


До чого прагнули компанії, вибудовуючи логістику матеріального потоку на своїх підприємствах останні десятиліття:

  • Ощадливість і економія витрат (під якою завжди розумілась економія бухгалтерських витрат);

  • Обмеження інвестицій у технології (логістика завжди на підприємствах не найбільш автоматизований вид діяльності, а якщо автоматизований, то за принципом «натиснув на кнопку, і мішок з’явився на спині вантажника»);

  • Подовження циклів планування і взагалі домінування планування, в основі якого час (тобто за принципом «робимо замовлення раз у період»);

  • Управління запасами за принципом «точно-вчасно»;

  • Лінійні ланцюжки постачання;

  • Обмеження альтернативних виробників і дистриб'юторів;

  • Фокусування на одному-двох постачальниках.

Мабуть, так тепер не буде.


Звичайно, ніхто не зможе скасувати ощадливість як принцип господарювання – у цьому сенс економіки. Але ось підхід, орієнтований тільки на витрати, які можна відобразити у звіті про прибутки й збитки, вже буде неможливим. Пріоритетним стає прийняття рішень на основі альтернативних витрат, наприклад, вартості грошей як обов'язкового елементу витратної моделі або витрат, пов'язаних із зниженням ризиків. А також транзакційні моделі, коли ми бачимо витрати по всьому ланцюжку створення цінності для споживача – облік витрат за процесами (Activity Based Costing) стає основною обліковою концепцією.


Керувати складними системами без використання технологій – нереально. Тому переможуть тільки ті, хто готовий буде інвестувати, наприклад, у створення в логістичному ланцюзі відповідної форми віртуального нервового центру для контролю, плануванню, стабілізації, управління зацікавленими сторонами, швидкого реагування на первинні загрози та усунення першопричин загроз. У цих проєктах один з важливих моментів «зацікавлені сторони». Такі проєкти навряд чи будуть корпоративними – тільки, якщо для великих корпорацій. Для більшості – лише шлях співпраці та створення цілих хмарних «екосистем», в яких події будуть видні всім учасникам ланцюжка постачання в режимі реального часу і будуть діяти одночасно.

Ризики, які вже проявилися, призведуть до особливо трепетного відношення до ризиків у логістиці. Це означає перегляд політик з управління страховими запасами, скорочення транспортних плечей, і, отже, пошук альтернативних джерел постачання, диверсифікацію в роботі з декількома постачальниками. Знову ж зауважу, що ці рішення можливі тільки при певному рівні IT технологій у логістиці.

Поєднання слів «пошук альтернативних джерел постачання» – має розумітися більш широко, ніж просто «ми працюємо з декількома постачальниками». У цьому напрямку підприємства очікують дуже різні програми – від, наприклад, аутсорсингу або вбудовування в процес 3D принтерів, продуктопроводів, або загальних галузевих складських хабів і запасів та електронних маркетплейсів. Це стане основою для перетворення прямолінійних ланцюжків постачання в мережі постачання.


І, нарешті, про головне, що зробить можливим все вище перелічене в логістиці. Нова ефективна логістика може бути тільки «територією дружби й підтримки» – колаборації, спільні простори, сервіси й інші потужності; шерингова економіка, раціональна взаємодія в логістичних каналах, коли краще удвох заробляти менше, але постійно, ніж одному, але один раз. Це принциповий базис, на якому можливо організувати післякризову логістику. Спостерігаємо, як це все буде реалізовуватись, принаймні в найближче десятиліття до наступної кризи.

 
 

Ольга Пестрецова-Блоцька - PhD з економіки, доцент, експерт з операційного, організаційного розвитку компаній і фінансового аналізу, сертифікований бізнес-тренер, CEO консалтингової компанії «Центр бізнес-технологій ТОТ», співавтор економічного бестселера «Бізнес-економіка: 9Z». Консультант Європейського Банку Реконструкції і розвитку щодо організаційного та процесного розвитку малого і середнього бізнесу.

Comments


bottom of page