Індекс інноваційності українських компаній

Індекс інноваційності

Індекс інноваційності українських компаній вперше представило видання Mind спільно з платформою відкритих інновацій Re:actor. А також компанією KPMG в Україні та за підтримки компанії Asbis. Він відповідає на питання, які інновації сьогодні впроваджують найбільші гравці в ключових галузях української економіки; як ці інновації впливають на бізнес та чи зможуть сьогоднішні лідери вижити завтра.

Дане дослідження охоплює 50 компаній у 10 галузях української економіки. Банки, металургія, енергетика, АПК, транспорт, телекомунікації, фармацевтика, ритейл, споживчі ринки, нерухомість – на думку експертів KPMG в Україні, саме ці галузі найближчими роками будуть найбільше схильні до змін. Вже сьогодні там з’являються нові гравці, нові бізнес-моделі, нові правила, які впливають на розподіл сил на ринку. Під час дослідження редакція визначила декілька тенденцій та закономірностей.

Не можеш створити інновацію – автоматизуй бізнес-процеси

У деяких галузях основний продукт не змінювався десятки, а то й сотні років. Ось наприклад, у металургії (руда), нафтогазі (нафта й газ), агропромисловому комплексі (зерно). Проте навіть у цих сферах є компанії, що мають достатньо ресурсів та амбіцій, аби змінюватися. І, перш за все, вони інвестують у вдосконалення бізнес-процесів.

Інновації на цьому рівні зазвичай полягають у впровадженні нових технологій виробництва, автоматизації завдань, навчанні персоналу, зміні підходу до маркетингу та комунікацій. І завдяки цьому вдається суттєво покращити фінансові показники.

Споживачі не завжди реагують на інновації

Інколи компанії не бачать сенсу впроваджувати інновації на рівні продукту, бо переконані, що це не цікаво споживачам. Так, наприклад, відбувається у галузі нерухомості. Наприклад у будівельній корпорації «Укрбуд» розказали, що обираючи квартиру, покупці в Україні звертають увагу на три речі. А саме: вартість житла, репутацію забудовника та місце розташування. Причому перші два фактори є визначальними. У 2017 році забудовник підписав договір з українським стартапом CLAP, який впроваджує розробки для «розумних будинків». І першим в Україні почав оснащувати такою системою новобудови комфорт-класу. Але більшість споживачів не цікавлять інновації заради інновацій. Тож маркетологи «Укрбуду» вирішили будувати комунікацію навколо інших характеристик. Таких як зручність, комфорт, економія на комунальних послугах. За 4 роки продажі житла «Укрбуду» виросли на 51%, зокрема й завдяки CLAP – переконані у компанії. Інновація допомогла їй позбутися консервативного іміджу, який сьогодні закріпився за більшістю забудовників.

Державні компанії набагато повільніше впроваджують інновації, ніж приватні

Ця теза здивує небагатьох. За результатами експертної оцінки, у кожній галузі найнижчий індекс інноваційності отримали державні або колишні державні компанії. Серед них – «Укрзалізниця», «Укренерго», «Укргазвидобування», Укргазбанк, Укрексімбанк. Винятком став ПриватБанк, який здобув лідерство в номінації «Банки». Але більшість своїх інновацій, зокрема й платформу Privat24, він розробляв як приватна компанія. І тільки у 2016 році став державним.

Справді здивувати може той факт, що деякі держкомпанії тільки нещодавно здійснили легалізацію програмного забезпечення. Зокрема, «Укртранснафта» лише у 2018 році розпочала автоматизацію ключових бізнес-процесів. Саме тоді запровадила централізований сервіс друку та ліцензійну програмну продукцію Microsoft. Втім, це один із позитивних кейсів. Адже компанія також суттєво модернізувала всю ІТ-інфраструктуру, об’єднала всі серверні потужності в єдиному центрі обліку даних, налаштувала робоче середовище у «хмарі». Станом на початок 2018 року третина держпідприємств використовувала піратський софт.

Цифрова трансформація неможлива без одночасної зміни корпоративної культури

Найуспішніші кейси українських компаній – це про зміну ролі працівників; надання їм права ініціативи в компанії та навіть партнерських умов. Щоб підтримувати культуру інновацій, необхідно змінити внутрішні комунікації та налагодити обмін ідеями.

До прикладу, в компанії «Vodafone Україна» присутня посада директора з трансформації бізнесу. Окремо є напрямок продуктових інновацій у структурі маркетингу. Та при цьому кожен працівник може стати ініціатором змін. Всередині компанії функціонують скрам-команди. Вони тестують бізнес-ідеї. Також працівники мають доступ до каталог тренінгів, тож якщо комусь не вистачає навичок, наприклад, із підприємництва або він хоче розвинути свою креативність, може записатися на відповідний тренінг.

Майбутнє взаємодії зі споживачем – у використанні дата-аналітики задля створення нового емоційного досвіду

У таких галузях як ритейл, банкінг чи транспорт, де компанії мають справу із кінцевими споживачами – фізичними особами, на перший план виходить взаємодія з ними. Тому «емоційний банкінг» чи «емоційний ритейл» стають основою стратегії відповідних бізнесів.

Чудовим прикладом виступає торговельна мережа “Сільпо”. Протягом останніх років «Сільпо» розробляє концептуальний дизайн для своїх супермаркетів. Є супермаркет у стилі Ван-Гога, «музичний», у стилі старовинної типографії, яхт-клубу чи морського порту, азійської культури, чи Дикого Заходу.

Щоб формувати персоналізовані клієнтські пропозиції, ритейлер використовує аналітику великих даних. Як результат до бонусної програми «Власний рахунок» на сьогодні підключилось понад 13 млн покупців.

Як відбувався розрахунок “Mind Innovation Index”?

Індекс інновацій не є рейтингом найбільш інноваційних компаній або змаганням компаній. Його завдання – проаналізувати, наскільки великі компанії готові до змін, їхні досягнення і недоліки та спрогнозувати їхню ефективність у майбутньому. Mind разом з партнером рейтингу «KPMG Україна» визначив 10 галузей, які найбільше змінились або зміняться найближчим часом за рахунок розвитку інновацій у самій галузі або суміжних галузях. Для кожної такої галузі також було визначено еталонний рівень індексу інновації.

У кожній галузі для оцінювання було обрано п’ять найбільших компаній за показником «Дохід у 2018 році». У галузі «Банки» оцінювались найбільші банки за розміром активів, у галузі «Нерухомість» – за обсягом введених в експлуатацію квадратних метрів житлової площі у 2018 році.

Для оцінки рівня інноваційності компанії Mind використовував експертний метод аналізу. Експертами виступили організації, що володіють широкою експертизою у сфері інновацій та аналізу ринків. Компанії оцінювались за п’ятьма характеристиками:

  • інноваційність продукту;
  • інноваційність бізнес-моделі та бізнес-процесів;
  • які інновації у взаємодії з клієнтами компанія впроваджує;
  • як впливає на навколишнє середовище;
  • чи готова змінюватися у відповідь на виклики майбутнього.

Дослідження проводилось у три етапи. На першому етапі «Збір інформації» компанії – учасники рейтингу отримали анкету з питаннями, які покривали опис параметрів, що оцінюються під час розрахунку Індексу. На другому етапі компаніям було запропоновано провести особисте інтерв’ю з командою рейтингу для детальнішого збору інформації та аналізу показників. У підсумку було проведено інтерв’ю з 20 компаніями – учасниками Індексу.

На третьому етапі кожен параметр був оцінений незалежною експертною радою: галузевих експертів та учасників дослідження. Експерти оцінювали рівень інноваційності параметру за єдиною шкалою.

На основі оцінок параметрів експерти розраховували оцінку характеристики – як середнє арифметичне усіх параметрів, що оцінюють характеристику. Після цього бал характеристики переводився у показник індексу за відповідною шкалою.


Детальний звіт Mind Innovation Index

Джерело

Залишити відповідь

X